СДВГ 5 ошибок воспитания. Киев СДВГ. Центр Behavior в Киеве.

СДВГ помилки виховання

Рада приветствовать Вас.  Меня зовут Толмачева Наталья. Я клинический психолог, нейропсихолог, специалист в области когнитивной-поведенческой психотерапии и НЛП, также есть подготовка по АВА терапии. Рада видеть Вас в центре Behavior г. Киев. Возможны онлайн консультации. 

Коротко що лежить в основі даного синдрому якісь дефіцити.

Перше з чого ми почнемо, що лежить в основі синдрому СДВГ, це переважання процесів збудження над процесами гальмування.

Основні прояви - це підвищена розгальмованість, дефіцит активної уваги та імпульсивність.

Диагноз СДВГ выставляет врач психиатр и это важно. Во-первых, психолог, который берётся корректировать поведение у такого ребёнка имеет точку приложения усилий он знает, что в основе первично, а что вторично. Например, часто СДВГ редко может быть самостоятельным расстройством, чаще коморбидным: сочетанным. К примеру основа спектр РАС, а сверху СДВГ или другие расстройства.  И врач смотрит чего больше, и если на поверхности больше признаков расторможенности, импульсивности и дефицита внимания то ставит диагноз СДВГ.

У багатьох випадках для лікування СДВГ лікар обирає психотропні препарати. Від психостимуляторів, антидепресантів, транквілізаторів та седативних нейролептиків. Є цікавий факт, що для наших діток, яким поставили діагноз СДВГ, заспокійливі препарати збудливо діють на них, а збуджуючі (стимулятори) заспокоюють. Але причину розладу вони не лікують. Жодна таблетка не може навчити дитину поводитися по-іншому, змінити поведінку. І якщо не вчасно провести корекцію, то патологічні форми реакцій дитини закріплюються і переходять у патологію характеру, в патологію особистості, «нажиту психопатію».

СДВГ - це незрілість мозку, не плутати з недорозвиненим. Незрілість роботи кори головного мозку та підкіркових структур. Кора лобові частки, відповідальні контролю, самоконтроль, волю. Підкіркові структури, що відповідають за всі наші «ХОЧУ», не гальмуються. І навіть у дорослому віці залишаються «Я хочу і зараз і цієї ж хвилини», невміння чекати, дотримуватися черговості, не вміння поставити тривалу мету, коригувати результат і найголовніше завершити його. Тому часто це неможливість досягати результатів у житті. Інтелект високий навіть вище за середній, але порушення в роботі кори і підкірки не дають можливість реалізувати його на повну. Притаманне незрілість емоційної та вольової сфер. Дітям важко в соціально прийнятних рамках висловити своє невдоволення, свої емоції не вміють захищати, особистий простір і дуже вразливі. Надалі низька самооцінка.

Через незрілу нервову систему перевантаження викликають зрив. Також впливає на це недосипання, коли немає графіка, та інформаційні навантаження (реклама, мультики, картинки, ігри), йде перенапруга зорового аналізатора, а всі інші зони не залучені. Все це сприяє виснаженню, дитина перебуджується, а зупинити себе не може, мозок незрілий, лобові частки, що відповідають за контроль та самоконтроль незрілі.

По статистике замечено, что в сельской местности СДВГ не так выражено. Там дети постоянно на улице, они физически заняты, на улице вовлечен весь мозг, и пространственная ориентация, и все органы чувств, и воображение. В больших городах таких как Киев к примеру и другие крупные города, там дети в телефоне часто и это основное их занятие  — бывает и так.

Що заважає жити та соціалізуватися у школі:

• — В Киеве, да и вообще по Украине педагоги не готовы к пониманию как с таким ребенком обращаться. Правила  игнорирует, на замечания проявляет агрессию и не понимает социальный контекст ситуации, нет границ со взрослыми. Часто обращаются на «ТЫ», для них что взрослый. что ребенок одинаково. Разница только в росте.  Часто выглядит как невоспитанность.
• - Це неможливість привласнити собі мету, задану з поза дорослим як свою.
• — це реалізація самої мети, яка має підцілі та часто є помилки у їх реалізації;
• — це невміння повернутись назад і відкоригувати результат, якщо він помилковий;
• - І найголовніше невміння довести мету до кінця. Завершити її. Не втратити з уваги. Не сковзнути на короткострокові цілі більш привабливі та легкі.

Це і є мета, яку буде спрямовано корекція. Це і є саме те, що говорять незрілий мозок.

У наших детей с СДВГ красной нитью проложено на пути — неприспособленность, непринятие, истинное непонимание социальных норм, правил и требований. Они навязывают свои правила, недослушивают до конца собеседника, а также не слушав ответ на собственный вопрос тут же перебивая задают другой. Естественно это все мешает им устанавливать близкие отношения с другими детьми, все поверхностно, скачкообразно. Например, сверстник хочет поделиться секретом каким-то, а в ответ, «А знаешь я вчера такой мультик смотрел» …… поэтому сверстники их не понимают, и единственная ниша которую могут занять такие дети в школе — это роль шута иногда они покупают дружбу, чтоб с ними дружили. Такие дети воспринимают все буквально и конкретно. К примеру, если я хочу, то почему я должен ждать, почему не дают то что хочется, правила игры воспринимают по-своему и не умеют проигрывать, навязывают свои правила другим и истерят если что- то идёт не по их правилам. Не слышат инструкций взрослого если они им неинтересны, при сознанном слухе, и в то же время часами собирают конструктор, который им нравится. Дети часто не понимают шуток, полутонов. Например если им скажут «Я с тобой не дружу» они в ответ могут бежать за обидчиком и просить «Почему ты со мной не дружишь я же хороший». При этом ребенок, сказав такое может быть в возрасте 7-8 лет. Другие дети понимают, что ответить или пойдут к другим детям играть. Также есть навязчивость в общении из-за навязывания своего, перебивают недослушивают и поэтому дружить с ними тяжело, дети сторонятся и получается поверхностное общение, дружба однодневка. «Я хочу» бегут впереди них. А вот все что сопряжено с «Надо» запаздывает, не берётся в расчёт.

Мы с вами кратко поговорили про то что лежит в основе СДВГ и как это выглядит в поведении.

Які 5 помилок роблять батьки намагаючись змінити небажану поведінку у дітей із синдромом СДВГ.

А теперь поговорим об ошибках родителей в воспитании детей. И почему нежелательное поведение остаётся и даже ухудшается.  Вначале обозначим, основные из них.

1. Заклики до відповідальності. 
2. Тимчасова затримка за вимогою даним батьком.
3. Положительные подкрепления НП (нежелательного поведения). Отрицательные подкрепления НП (нежелательного поведения).
4. Керівний контроль віддано дитині.
5.Покарання

1. Заклики до відповідальності, це все батьківські «Треба», що спочатку апелюють до зрілості лобових часток. А це неможливо, тому що я говорила про це вище, що у наших діток мозок незрілий на вік і ці зони їхня зрілість у дефіциті: незрілість роботи кори та підкіркових структур. Тому заклики до відповідальності до його дорослості, що він повинен поводитися належним чином не працюють. Дитина може пообіцяти, але наступного разу робить так само.

2. Тимчасова затримка. Це коли батько дав інструкцію і чекає, що дитина самоорганізується сама і виконає вимогу. Але за цей час дитина встигає продемонструвати небажану поведінку.

3. Положительные и Отрицательные подкрепления НП. Это то, что появляется на фоне, когда пошло НП. А на фоне нежелательного поведения появляются мамины повторные просьбы, и снова требования, крики и ультиматумы все это закрепляет НП. Хочу обратить внимание, что положительные подкрепления (плюс) не хорошие, это значит, что возникло на фоне, когда шло НП. Отрицательное подкрепление (минус) это не что-то плохое, это значит то, что ушло из среды, когда происходило НП. То есть что исчезло. Как правило исчезает требование. Проще говоря на фоне, когда уже пошло нежелательное поведение, то все воспитательные моменты неуместны и действуют во вред. Отрицательные — когда из среды уходит требование.

Пам'ятаємо, що просто так нічого не робитиме дитина, завжди у всього є мета. А функцій поведінки цілей у дитини

• доступ до бажаного,
• привернення уваги,
• уникнення вимог,
• самостимулятивне поведінка (власне РАС).

Разберёмся с этим.  Например, родитель дал требование: «Собери игрушки» И дал временную задержку после требования (ждёт стоит выполнения, или ушёл на кухню) фоном идёт НП  Родитель приходит ничего не сделано по требованию

Цель поведения — избегание требований, он не присвоил себе цель заданную из-вне, фон —  нежелательное поведение, а что появилось на фоне? Все родительские нотации, уговоры, шлёпки, угол, ультиматумы, всего этого не было, оно появилось на фоне НП.  Это то что появилось, это тот плюс, это будет в последствии будет закреплять ещё больше НП.

Найдорожче у батька найцінніша ця увага і він дає його на тлі НП.

Отрицательное подкрепление НП — когда-что- то исчезает из среды.  Это когда родитель устал кричать и скажет: «Сам уберу», или «Ладно потом уберёшь нет времени уже»!  Відмінно!

Із середи пішла вимога! Він завжди так робитиме.

4. Керівний контроль у дитини над ситуацією, над дорослими. Підкірка розгальмована всі бажання біжать попереду дитини, а лоб кора не стримує пориву. У такій ситуації дитина керує дорослими, диктуючи свої правила і змушені підлаштовуватися під нього, щоб згладити гострі кути НП.

5. Покарання. Це є безсилля, безпорадність батька, який може вже вплинути на небажане поведінка. Він не знає, як. Закликаючи знову і знову до відповідальності до зрілості кори: самоорганізації та контролю, терпіння та вміння зупинитися. Але проблема в тому, що дитина з СДВГ щиро не розуміє «Чому не можна» демонструючи сльози відчаю і хоч помри, але дай бажане. Пам'ятаємо, що кора лоба не зріла на вік. З одного боку ми маємо розгальмоване підкорення (бажання), незрілість кори: це невміння стриматися, зупинитися, критика, недотримання кордонів між дитиною та дорослою, можуть обізвати або звертатися на «Ти» незріла емоційна та вольова сфери: лабільна нервова система, то плач, то крик, то сміх. З іншого боку, (часто це проявляється у дітей у яких СДВГ поєднано з РАС легким спектром аутистичного синдрому), ми маємо нерозуміння соціального контексту ситуації, коли щось можна і доречно, а коли недоречна якась реакція, вона не в контексті. Виглядає це до прикмети так, що вчитель може заборонити грати лего, тому що його розкидали на весь клас. Усі зрозуміли розпочався урок. Наша дитина не розуміє чому не можна і починає вимагати під час уроку, звертаючись до вчителя на «ТИ» — межі, чому вона не дає її, незрілість емоційної та вольової сфери дає знати і дитина може у розпачі нерозуміння демонструючи, наприклад, агресію чи протест, обізвати чи розплакатися на уроці. Наша дитина не розуміє і не відчуває соціального контексту ситуації. Ця навичка натренується. Часто для корекції у разі групова поведінкова терапія, навчання батька. Напрацьовувати навичку, бачачи ситуацію буквально і конкретно, вчитися програвати, сприймати критику, розуміти правила. У середовищі групи з однолітками. Батько помиляється, коли думає, що з віком, коли буде стрибок розвитку лобових часток 10-12 років, дитина виправиться. Але за цей час закріплюється патологічна форма реакції, входять у звичку протести та агресія, це стає рисою характеру, стає патологією особистості «Нажитої психопатією». Поведінка потрібно ставити, інший підхід, нам треба навчити дитину спокійно жити з вимогами, спокійно реагувати на критику і заборону за допомогою інструментів поведінкової терапії, на перших порах, коли ставимо поведінку покарання використовується рідко. Пам'ятаємо! Поєднання стимулів у парі: вимоги та спокійний настрій, потім підкріплюємо бажані форми реагування. Ми можемо змусити, але можемо організувати середовище певним чином, коли вимоги негаразд гостро сприймаються.

Якщо батьки не знають, як виховувати дитину з СДВГ, будуть суцільні конфлікти, які не тільки не покращують поведінку, а й погіршують її за рахунок вторинних адаптаційних реакцій протесту. Це негативізм, відмова, опозиційна поведінка, протест, істерика. Якщо не вчасно проводити корекцію, такі закріплені патологічні форми реагування на вимоги закріплюються і призводять до патрології характеру.

Что включает в себя коррекция? это комплексный подход. Лечение психиатра, но не всегда. Надо Научить родителя как гасить истерики, нормально и спокойно защищать словами свои границы и прочее, для этого обучить родителя техникам когнитивно-поведенческой терапии. Он будет применять их в быту. Гасить старые привычки взрываться и ставить терпение и волю.  Обязательны тренинги по поведению, где родитель может в них активно участвовать, я работаю в центре Behavior  в Киеве, а также возможно и онлайн тренинги,,   в присутствии родителя, мы  заводим тетрадь с секретиками и их же и активно проигрываем в тройке (родитель ребенок и психолог), вначале тренинга включены всегда нейрокоррекционные упражнения, но вся остальная часть это тренинг понимания социального контекста ситуации, спокойно внутри «жить» с правилами, понимание понятия «не в контексте сказал либо сделал», понимание себя среди других, умению дружить и другие  дефициты. 

Який метод найбільше діє у корекції поведінки у дітей із СДВГ

Разобравшись с самим синдромом и нашими неосознаваемыми закреплениями нежелательного поведения встает вопрос, что же с этим делать как помочь. А подход к коррекции СДВГ комплексный. Это и лечение, подобранное врачом и коррекция.  Какие методы коррекции применимы?

Один з методів це нейрокорекція . Нейрокоррекция это сенсомоторное упражнения, работа с телом. Но как я уже писала выше,  ползанья и кидание шариков, не работает с привычками. Ребенок привыкает требовать свое, истерит и проявляет агрессию на правила и это входит в привычку и среда закрепляет это все кучей внимание на это своими длительными объяснениями ребенку,  что не работает,  И  ведущим все-таки методом является Поведенческая психотерапия. Специалист должен иметь подготовку в русле АВА терапии для маленьких, А также когнитивно — поведенческой психотерапии, для речевых школьников.  В основе данного метода лежит учение І. П. Павлова об условных рефлексах и теория научения. Этот метод ведущий именно он поможет погасить нежелательное поведение и закрепить желаемые формы реагирования.   Сочетание стимулов в паре. Требования на хорошем настроении. Чтоб сами требования и места с ними связанные, например, школа небыли для ребёнка «лобным местом» там, где «наказывают».  Мотивационный компонент очень важен. Поведенческая терапия работает с истериками, негативизмом и протестом, оппозиционно вызывающим поведением. В арсенале у специалиста есть инструменты коррекции и их немало. В зависимости от функции поведения — целей поведения ребёнка специалист выбирает инструменты коррекции и обучает родителя как гасить нежелательное поведение, купировать избегание требований, подкреплять желаемое поведение, обучает как использовать подсказки, а также как организовывать среду таким образом, чтоб ребёнок сам того не ведая начинал вести себя по-другому.

В следующей статье и видео я поделюсь методами коррекции в русле поведенческой терапии и нейрокоррекции. Пишите комментарии, задавайте вопросы, а также записывайтесь на консультацию, индивидуальный подход самый лучший. Имею огромный опыт в работе с гиперактивными детками в постановке нового поведения.  Обучаю родителей коррекции поведения. Рада буду быть полезной. Г. Киев. Центр Behavior

Запис на консультацію

Г. КИЕВ ЦЕНТР BEHAVIOR Записаться на консультацию вы можете позвонив по номеру телефона: +38 (063) 688-20-99

Або заповнити форму на сторінці контакти