СДУГ у дітей у Києві: 5 помилок у вихованні
Рада вітати вас. Мене звати Наталя Толмачова. Я клінічний психолог, нейропсихолог, фахівець у галузі когнітивно-поведінкової психотерапії та НЛП, також маю підготовку з АВА-терапії. Рада бачити вас у центрі «Behavior» у місті Києві. Можливі онлайн-консультації.
Что такое СДВГ и как проявляется?
Поговоримо про синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ). У Києві існує багато центрів, що займаються корекцією СДУГ, і в багатьох із них основним методом є нейрокорекція. Але це не панацея: кидання м’ячиків чи перекочування на валику не формує поведінку. Поведінка — це не про рух, а про сенс. Це — істерики у відповідь на правила, сприйняття лише «Я хочу», ігнорування вимог і зауважень, нерозуміння соціального контексту ситуації — навіть якщо мовлення збережене.
Якщо запит стосується небажаної поведінки, істерик, негативізму чи протесту на вимоги, основним методом допомоги буде поведінкова терапія, яка працює саме з поведінкою. Для маленьких дітей застосовується АВА-терапія, а для дітей шкільного віку з мовленням — когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). КПТ проводиться у форматі тренінгів, і батьки можуть активно брати участь у цих заняттях. Нейрокорекційні вправи не є головним методом, вони використовуються лише на початку тренінгу як допоміжна частина.
Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ): причини та ключові симптоми — погляд клінічного психолога
Перше з чого ми почнемо, що лежить в основі синдрому СДУГ, це переважання процесів збудження над процесами гальмування.
Основні прояви - це підвищена розгальмованість, дефіцит активної уваги та імпульсивність.
Діагноз СДУГ ставить лікар психіатр, і це важливо. Психолог, який береться коригувати поведінку у такої дитини, має точку прикладання зусиль, він знає, що в основі первинне, а що вторинне. Наприклад, часто СДУГ рідко може бути самостійним розладом, частіше коморбідним: поєднаним. Наприклад, основа — спектр РАС, а зверху — СДУГ або інші розлади. І лікар дивиться, чого більше, і якщо на поверхні більше ознак розгальмованості, імпульсивності та дефіциту уваги, тоді ставить діагноз СДУГ.
СДУГ у дітей: чому таблетки не вирішують проблему поведінки
У багатьох випадках для лікування СДУГ у дітей лікар призначає психотропні препарати: психостимулятори, антидепресанти, транквілізатори та седативні нейролептики. Є цікавий факт: для наших діток з діагнозом СДУГ заспокійливі препарати діють збуджуюче, а збуджуючі (стимулятори) — заспокоюють. Але все ж вони не лікують причину розладу. Жодна таблетка не може навчити дитину поводитися інакше, змінити поведінку. І якщо вчасно не провести корекцію, патологічні форми реакцій дитини закріплюються і переходять у патологію характеру, у патологію особистості — «нажиту психопатію».
Чому мозок дитини з СДУГ не дає їй впоратися з емоціями?
СДУГ — це незрілість мозку, не плутати з недорозвиненням. Незрілість роботи кори головного мозку та підкоркових структур — кори і лобних долей, що відповідають за контроль, самоконтроль і волю. Підкоркові структури, які відповідають за всі наші «ХОЧУ», не затримуються. І навіть у дорослому віці залишається «Я хочу і зараз, і в цю ж хвилину», нездатність чекати, дотримуватися черговості, ставити довгострокову мету, коригувати результат і, найголовніше, завершувати її. Тому це часто призводить до неможливості досягати результатів у житті. Інтелект високий, навіть вищий за середній, але порушення в роботі кори і підкоркових структур не дають можливості реалізувати його повною мірою. Присутня незрілість емоційної та вольової сфер. Дітям важко в соціально прийнятних рамках виразити своє невдоволення, свої емоції, не вміють захищати свій особистий простір і дуже вразливі. У подальшому — низька самооцінка.
Через незрілу нервову систему перевантаження викликають зриви. Також на це впливають недосип, коли немає режиму, і інформаційні перевантаження (реклама, мультики, картинки, ігри), відбувається перенапруження зорового аналізатора, а всі інші зони не задіяні. Усе це сприяє виснаженню: дитина перевозбуждається, а зупинити себе не може — мозок незрілий, лобні долі, що відповідають за контроль і самоконтроль, теж незріли.
Як стиль життя в місті впливає на симптоми СДУГ у дітей: приклад Києва
За статистикою помічено, що у сільській місцевості СДУГ проявляється не так яскраво. Там діти постійно перебувають на вулиці, вони фізично зайняті — залучений увесь мозок: просторове орієнтування, всі органи чуття та уява. У великих містах, таких як Київ, наприклад, і інших великих містах, діти часто багато часу проводять у телефоні, і це основне їх заняття — таке теж буває.
СДУГ у дитини: що заважає жити та соціалізуватися в школі
- у Києві, та й взагалі по Україні, педагоги не готові до розуміння, як поводитися з такою дитиною. Вона ігнорує правила, на зауваження реагує агресією і не розуміє соціального контексту ситуації, відсутні межі у спілкуванні з дорослими;
- часто звертаються на «ТИ», для них дорослий чи дитина — однакові. Різниця лише в рості. Часто це виглядає як невихованість;
- неможливість усвідомити як власну мету ту, що задана дорослим іззовні;
- реалізація самої мети, яка має підцілі, і часто трапляються помилки в їх виконанні;
- нездатність повернутися назад і скоригувати результат, якщо він помилковий;
- і найголовніше — нездатність довести мету до кінця. Завершити її. Не втратити з поля зору. Не з’їхати на короткострокові цілі, які здаються привабливішими та легшими.
Саме це і є та ціль, на яку буде спрямована корекція СДУГ. Саме на це і вказує незрілий мозок.
Поведінка при СДУГ: реальні труднощі, з якими стикаються батьки у Києві
У наших дітей червоною ниткою проходить — непристосованість, неприйняття, справжнє нерозуміння соціальних норм, правил і вимог. Вони нав’язують свої правила, не дослуховують співрозмовника до кінця, а також не почувши відповідь на власне питання, тут же перебивають і ставлять інше. Звісно, це все заважає їм встановлювати близькі стосунки з іншими дітьми — все поверхнево, стрибкоподібно. Наприклад, одноліток хоче поділитися секретом, а у відповідь — «А знаєш, я вчора такий мультик дивився»… Тому однолітки їх не розуміють, і це часта скарга батьків у Києві при зверненні за допомогою в корекції поведінки. Єдина ніша, яку такі діти можуть зайняти у школі, — роль шута. Іноді вони купують дружбу, щоб з ними дружили.
Діти з СДУГ сприймають усе буквально і конкретно. Наприклад, якщо я хочу — чому я повинен чекати? Чому мені не дають те, що я хочу? Правила гри такі діти сприймають по-своєму, не вміють програвати, нав’язують свої правила іншим і влаштовують істерики, якщо щось йде не за їхніми правилами. Вони не чують інструкцій дорослого, якщо ці інструкції їм нецікаві (при збереженому слуху), і водночас можуть годинами складати конструктор, який їм подобається.
Гіперактивні діти часто не розуміють жартів, натяків і півтонів. Наприклад, якщо сказати їм: «Я з тобою не дружу», — вони можуть у відповідь бігти до того, хто образив, і питати: «Чому ти зі мною не дружиш? Я ж хороший!». При цьому дитина, що каже це, може бути віком 7-8 років. Інші діти розуміють, що відповісти, або просто підуть гратися з іншими.
У таких дітей часто проявляється нав’язливість: вони перебивають, не дослуховують, нав’язують своє. Через це з ними важко дружити, діти уникають спілкування, і виходить поверхневе, «одноденне» знайомство. «Я хочу» біжить попереду них, а все, що пов’язане з «треба», запізнюється і не враховується.
Ми з вами коротко поговорили про те, що лежить в основі СДУГ і як це виглядає в поведінці.
5 частих помилок виховання дітей із СДУГ: що заважає покращити поведінку
А тепер поговоримо про помилки батьків у вихованні дітей із СДУГ. І чому небажана поведінка залишається і навіть погіршується.
1. Заклики до відповідальності
Це всі батьківські «Треба», які спочатку апелюють до зрілості лобних долей мозку. А це неможливо, бо, як я вже казала вище, мозок наших дітей незрілий для їхнього віку, і ці зони недостатньо розвинені: незрілість кори та підкоркових структур. Тому заклики до відповідальності, до дорослості та вимоги вести себе належним чином — не працюють. Дитина може пообіцяти, але наступного разу все повториться так само.
3. Часова затримка.
Це коли батько дав інструкцію і чекає, що дитина самоорганізується і виконає вимогу. Але за цей час дитина встигає продемонструвати небажану поведінку.
3. Позитивні та негативні підкріплення небажаної поведінки (НП)
Що таке небажана поведінка при СДУГ і як вона закріплюється?
Це те, що з’являється на фоні, коли почалася небажана поведінка (НП). А на фоні небажаної поведінки з’являються повторні мамины прохання, знову вимоги, крики й ультиматуми — усе це закріплює НП. Хочу звернути увагу, що позитивне підкріплення (плюс) — це не добре, це означає, що виникло на фоні, коли йшла НП. Негативне підкріплення (мінус) — це не щось погане, це означає, що зникло з середовища, коли відбувалася НП. Тобто те, що зникло. Зазвичай це вимога. Простими словами, на фоні, коли вже почалася небажана поведінка, всі виховні моменти недоречні і діють на шкоду. Негативне — це коли з середовища зникає вимога.
Пам’ятаємо, що просто так дитина нічого робити не буде — завжди у всього є своя мета. У дитини з СДУГ може бути чотири основні функції (цілі) поведінки:
- доступ до бажаного;
- привернення уваги;
- уникнення вимог,
- самостимулятивна поведінка (власне РАС).
Розберемося з цим. Наприклад, батько дав вимогу: «Прибери іграшки». І після вимоги дав тимчасову паузу (стоїть, чекає виконання або пішов на кухню), а на фоні триває небажана поведінка (НП). Батько повертається — вимога не виконана.
Мета поведінки — уникнення вимог, він не прийняв собі ціль, задану ззовні, на фоні — небажана поведінка. А що з’явилось на фоні? Всі батьківські зауваження, вмовляння, ляпаси, «кут», ультиматуми — цього не було спочатку, все це виникло на фоні НП. Це те, що з’явилось, це той «плюс», який згодом ще більше закріпить НП.
Найцінніше для батька — це увага, і він надає її саме на фоні небажаної поведінки.
Негативне підкріплення НП — коли щось зникає з середовища. Це коли батько втомився кричати і каже: «Сам приберу», або «Добре, потім прибереш, немає часу вже»! Чудово!
Із середи пішла вимога! Він завжди так робитиме.
4. Керівний контроль віддано дитині
Під ситуацією, над дорослими. Підкірка розгальмована, всі бажання біжать попереду дитини, а лобова кора не стримує порив. У такій ситуації дитина керує дорослими, диктуючи свої правила, і вони змушені підлаштовуватись під нього, щоб згладити гострі кути небажаної поведінки (НП).
5. Покарання
Це безсилля і безпорадність батька чи матері, які вже не можуть вплинути на небажану поведінку. Вони не знають, що робити. Постійно закликають до відповідальності, до зрілості кори головного мозку: до самоорганізації, контролю, терпіння та вміння зупинитися. Але проблема в тому, що дитина з СДУГ щиро не розуміє, «чому не можна», демонструючи сльози відчаю і готова на все, аби тільки отримати бажане. Пам’ятаємо, що лобова кора у неї незріла для її віку.
Чому покарання не працюють у дітей із СДУГ?
З одного боку, у нас є розгальмована підкорка (бажання), незрілість кори: це нездатність стриматись, зупинитись, приймати критику, невміння дотримуватись меж між дитиною та дорослим. Така дитина може обзивати інших або звертатись на «ти». Незрілі емоційна та вольова сфери, лабільна нервова система: то плач, то крик, то сміх.
З іншого боку, (часто це проявляється у дітей, у яких СДУГ поєднується з РАС легкого спектра аутистичного синдрому), ми маємо нерозуміння соціального контексту ситуації: коли щось можна і доречно, а коли якась реакція недоречна, вона поза контекстом.
Виглядає це, наприклад, так: учитель може заборонити гратися в лего, бо його розкидали по всьому класу. Всі зрозуміли, урок почався. Дитина з СДУГ не розуміє, чому не можна, і починає вимагати під час уроку, звертаючись до вчителя на «ти» — межі відсутні. Незрілість емоційної та вольової сфери дає про себе знати, і дитина в розпачі нерозуміння може проявляти, наприклад, агресію чи протест, обізвати когось або розплакатися на уроці.
Коли поведінка виходить з-під контролю: як допомогти дитині з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю
Наш ребенок не розуміє і не відчуває соціальний контекст ситуації. Цей навик треба тренувати. Часто для корекції в такому випадку застосовують групову поведінкову терапію та навчання батьків. Вчаться відпрацьовувати навички: бачити ситуацію буквально і конкретно, навчатися програвати, сприймати критику, розуміти правила. Це відбувається безпосередньо в середовищі, у групі зі сверстниками.
Батьки помиляються, коли думають, що з віком, коли відбудеться стрибок розвитку лобних часток мозку у 10-12 років, дитина виправиться. Але за цей час закріплюється патологічна форма реакції — протест і агресія стають звичкою, перетворюються на рису характеру, на патологію особистості — «нажиту психопатію». Поведінку потрібно формувати, підхід має бути іншим: ми маємо навчити дитину спокійно жити з вимогами, адекватно реагувати на критику та заборони за допомогою інструментів поведінкової терапії. На початкових етапах, коли формується поведінка, покарання застосовують дуже рідко.
Пам’ятаємо! Поєднання стимулів у парі: вимоги + спокійний настрій, а потім підкріплення бажаних реакцій. Ми не можемо змусити дитину, але можемо організувати середовище так, щоб вимоги сприймалися менш гостро. Це і є ключ до поступових змін у поведінці.
Якщо батьки не розуміють, як виховувати дитину з СДУГ, то конфлікти будуть постійними. І що найгірше — вони не покращують поведінку, а навпаки її погіршують через вторинні адаптаційні реакції протесту. Це негативізм, відмова, опозиційна поведінка, протест і істерики. Якщо не почати корекцію вчасно, такі закріплені патологічні форми реагування на вимоги стають нормою і призводять до патології характеру. Тут нема магії — або працюєш системно, або отримуєш зациклену проблему.
Корекція поведінки при СДУГ у Києві: що справді допомагає
Розібравшись зі самим синдромом і нашими неусвідомленими закріпленнями небажаної поведінки, постає питання — що з цим робити, як допомогти. А підхід до корекції СДУГ комплексний. Це і лікування, підібране лікарем, і корекція. Які методи корекції СДУГ у дітей застосовуються?
Один з методів це нейрокорекція Нейрокорекція — це сенсомоторні вправи, робота з тілом. Але, як я вже писала вище, повзання і кидання кульок не працюють із звичками. Дитина звикає вимагати своє, істерити та проявляти агресію до правил — це входить у звичку. Середовище закріплює таку поведінку, даючи дитині багато уваги своїми тривалими поясненнями — що, по суті, не працює. І провідним все ж таки методом є поведінкова психотерапія.
Спеціаліст повинен мати підготовку у напрямку АВА-терапії для малюків, а також когнітивно-поведінкової психотерапії для дітей шкільного віку, які вже говорять. В основі цього методу лежить вчення І. П. Павлова про умовні рефлекси та теорію навчання. Цей метод є провідним, саме він допоможе загасити небажану поведінку та закріпити бажані форми реагування. Поєднання стимулів у парі: вимоги на гарному настрої. Щоб самі вимоги і місця, пов’язані з ними, наприклад школа, не стали для дитини «лобним місцем» — місцем, де «карають».
Поведенческая терапія при СДУГ: як працює метод
Поведінкова терапія працює з істериками, негативізмом і протестом, що опозиційно викликає поведінкою. В арсеналі у спеціаліста є інструменти корекції та їх чимало. Залежно від функції поведінки - цілей поведінки дитини фахівець вибирає інструменти корекції та навчає батька як гасити небажану поведінку, усунути уникнення вимог, підкріплювати бажану поведінку, навчає використовувати підказки, а також як організовувати середовище таким чином, щоб дитина сама того не відаючи починала вести себе по-іншому.
Що включає корекція поведінки при СДУГ: підхід центру «Behavior»
Що включає корекція? це комплексний підхід. Лікування психіатра, але не завжди. Треба навчити батьків як гасити істерики, нормально і спокійно захищати словами свої межі та інше, для цього навчити батьків технікам когнітивно-поведінкової терапії. Вони будуть застосовувати їх у побуті. Гасити старі звички вибухати і ставити терпіння та волю.
Обов'язкові тренінги з поведінки, де батьки можуть в них брати активну участь, в присутності батьків, ми заводимо зошит з секретиками і їх же і активно програємо в трійці (батьки, дитина і психолог), спочатку тренінгу розуміння соціального контексту ситуації, спокійно всередині «жити» з правилами, розуміння поняття «не в контексті сказав чи зробив», розуміння себе серед інших, уміння дружити та інші дефіцити. В центрі "Behavior" також можливі і онлайн тренінги.
Консультація у Києві та онлайн: індивідуальний підхід для вашої дитини
Маю великий досвід роботи з гіперактивними дітьми у постановці нової поведінки. Навчаю батьків методам корекції поведінки. Рада бути корисною!
Ukrainian 
Russian
Здравствуйте, очень познавательная статья. Не думаю что мой ребёнок, дочь 11 лет гиперактивна, но в описании поведения поражающее сходство…на данном этапе мы с мужем зашли в тупик, рассчитывая на осознанность, организованность и понимание установленных правил нашей дочери, но к большому сожалению видим только непринятие, бунт, нежелание учиться, нежелание организовывается и самостоятельно принимать решения.. Каждый день похож на предыдущий, скандал, разговоры, доводы, объяснения и всё в пустую, дошло до применения ремня, а это тупик, путь в никуда. Понимаем о недопустимости, а что и как изменить ситуацию не знаем.
Нужна помощь!