СДУГ у дітей у Києві: 5 помилок у вихованні
Рада вітати вас. Мене звати Наталя Толмачова. Я клінічний психолог, нейропсихолог, фахівець у галузі когнітивно-поведінкової психотерапії та НЛП, також маю підготовку з АВА-терапії. Рада бачити вас у центрі «Behavior» у місті Києві. Можливі онлайн-консультації.
Що таке СДУГ і як воно проявляється?
Поговорим на тему синдрома дефицита внимания с гиперактивностью CДВГ. В Киеве существует множество центров по коррекции синдрома дефицита внимания и гиперактивности СДВГ, где основной метод нейрокоррекция. Но это не панацея, ведь кидание шариков, перекаты бревнышком не поставят поведение. Поведение это истерики на правила, понимание только «Я хочу» и игнорирование правил, замечаний, непонимание социального контекста ситуации, и даже при наличии речи.
И если запрос — нежелательное поведение, истерики, негативизм и протест на требования, то ведущим методом будет поведенческая терапия, которая работает с поведением. АВА-терапия для маленьких и КПТ — когнитивно-поведенческая терапия для речевых школьного возраста. КПТ — когнитивно-поведенческая терапия проходит в виде тренингов, возможно активное участие родителя в них. Нейрокоррекционные упражнения не являются основным методом и включены лишь в начало тренинга.
Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ): причини та ключові симптоми — погляд клінічного психолога
Перше з чого ми почнемо, що лежить в основі синдрому СДУГ, це переважання процесів збудження над процесами гальмування.
Основні прояви - це підвищена розгальмованість, дефіцит активної уваги та імпульсивність.
Діагноз СДУГ ставить лікар психіатр, і це важливо. Психолог, який береться коригувати поведінку у такої дитини, має точку прикладання зусиль, він знає, що в основі первинне, а що вторинне. Наприклад, часто СДУГ рідко може бути самостійним розладом, частіше коморбідним: поєднаним. Наприклад, основа — спектр РАС, а зверху — СДУГ або інші розлади. І лікар дивиться, чого більше, і якщо на поверхні більше ознак розгальмованості, імпульсивності та дефіциту уваги, тоді ставить діагноз СДУГ.
СДУГ у дітей: чому таблетки не вирішують проблему поведінки
У багатьох випадках для лікування СДУГ лікар обирає психотропні препарати. Від психостимуляторів, антидепресантів, транквілізаторів та седативних нейролептиків. Є цікавий факт, що для наших діток, яким поставили діагноз РДУГ, заспокійливі препарати збудливо діють на них, а збуджуючі (стимулятори) заспокоюють. Але причину розладу вони не лікують. Жодна таблетка не може навчити дитину поводитися по-іншому, змінити поведінку. І якщо не вчасно провести корекцію, то патологічні форми реакцій дитини закріплюються і переходять у патологію характеру, в патологію особистості, «нажиту психопатію».
Чому мозок дитини з СДУГ не дає їй впоратися з емоціями?
СДУГ — це незрілість мозку, не плутати з недорозвиненням. Незрілість роботи кори головного мозку та підкоркових структур — кори і лобних долей, що відповідають за контроль, самоконтроль і волю. Підкоркові структури, які відповідають за всі наші «ХОЧУ», не затримуються. І навіть у дорослому віці залишається «Я хочу і зараз, і в цю ж хвилину», нездатність чекати, дотримуватися черговості, ставити довгострокову мету, коригувати результат і, найголовніше, завершувати її. Тому це часто призводить до неможливості досягати результатів у житті. Інтелект високий, навіть вищий за середній, але порушення в роботі кори і підкоркових структур не дають можливості реалізувати його повною мірою. Присутня незрілість емоційної та вольової сфер. Дітям важко в соціально прийнятних рамках виразити своє невдоволення, свої емоції, не вміють захищати свій особистий простір і дуже вразливі. У подальшому — низька самооцінка.
Через незрілу нервову систему перевантаження викликають зриви. Також на це впливають недосип, коли немає режиму, і інформаційні перевантаження (реклама, мультики, картинки, ігри), відбувається перенапруження зорового аналізатора, а всі інші зони не задіяні. Усе це сприяє виснаженню: дитина перевозбуждається, а зупинити себе не може — мозок незрілий, лобні долі, що відповідають за контроль і самоконтроль, теж незріли.
Як стиль життя в місті впливає на симптоми СДУГ у дітей: приклад Києва
По статистике замечено, что в сельской местности СДВГ не так выражено. Там дети постоянно находятся на улице, они физически заняты — вовлечён весь мозг: пространственная ориентация, все органы чувств и воображение. В больших городах, таких как Киев, к примеру, и другие крупные города, там дети в телефоне часто и это основное их занятие — бывает и так.
СДУГ у дитини: що заважає жити та соціалізуватися в школі
- в Киеве, да и вообще по Украине педагоги не готовы к пониманию как с таким ребенком обращаться. Правила игнорирует, на замечания проявляет агрессию и не понимает социальный контекст ситуации, нет границ со взрослыми;
- часто обращаются на «ТЫ», для них что взрослый, что ребенок одинаково. Разница только в росте. Часто выглядит как невоспитанность;
- неможливість усвідомити як власну мету ту, що задана дорослим іззовні;
- реалізація самої мети, яка має підцілі, і часто трапляються помилки в їх виконанні;
- нездатність повернутися назад і скоригувати результат, якщо він помилковий;
- і найголовніше — нездатність довести мету до кінця. Завершити її. Не втратити з поля зору. Не з’їхати на короткострокові цілі, які здаються привабливішими та легшими.
Саме це і є та ціль, на яку буде спрямована корекція СДУГ. Саме на це і вказує незрілий мозок.
Поведінка при СДУГ: реальні труднощі, з якими стикаються батьки у Києві
У наших детей красной нитью проложено на пути — неприспособленность, непринятие, истинное непонимание социальных норм, правил и требований. Они навязывают свои правила, недослушивают до конца собеседника, а также не слушав ответ на собственный вопрос тут же перебивая задают другой. Естественно, это все мешает им устанавливать близкие отношения с другими детьми, все поверхностно, скачкообразно. Например, сверстник хочет поделиться секретом каким-то, а в ответ, «А, знаешь, я вчера такой мультик смотрел» … поэтому сверстники их не понимают, и это частая жалоба родителей в Киеве при обращении за помощью в коррекции поведения, и единственная ниша, которую могут занять такие дети в школе, — это роль шута. Иногда они покупают дружбу, чтоб с ними дружили.
Діти з СДУГ сприймають усе буквально і конкретно. Наприклад, якщо я хочу — чому я повинен чекати? Чому мені не дають те, що я хочу? Правила гри такі діти сприймають по-своєму, не вміють програвати, нав’язують свої правила іншим і влаштовують істерики, якщо щось йде не за їхніми правилами. Вони не чують інструкцій дорослого, якщо ці інструкції їм нецікаві (при збереженому слуху), і водночас можуть годинами складати конструктор, який їм подобається.
Гіперактивні діти часто не розуміють жартів, натяків і півтонів. Наприклад, якщо сказати їм: «Я з тобою не дружу», — вони можуть у відповідь бігти до того, хто образив, і питати: «Чому ти зі мною не дружиш? Я ж хороший!». При цьому дитина, що каже це, може бути віком 7-8 років. Інші діти розуміють, що відповісти, або просто підуть гратися з іншими.
У таких дітей часто проявляється нав’язливість: вони перебивають, не дослуховують, нав’язують своє. Через це з ними важко дружити, діти уникають спілкування, і виходить поверхневе, «одноденне» знайомство. «Я хочу» біжить попереду них, а все, що пов’язане з «треба», запізнюється і не враховується.
Ми з вами коротко поговорили про те, що лежить в основі РДУГ і як це виглядає в поведінці.
5 частих помилок виховання дітей із СДУГ: що заважає покращити поведінку
А тепер поговоримо про помилки батьків у вихованні дітей із СДУГ. І чому небажана поведінка залишається і навіть погіршується.
1. Заклики до відповідальності
Це всі батьківські «Треба», які спочатку апелюють до зрілості лобних долей мозку. А це неможливо, бо, як я вже казала вище, мозок наших дітей незрілий для їхнього віку, і ці зони недостатньо розвинені: незрілість кори та підкоркових структур. Тому заклики до відповідальності, до дорослості та вимоги вести себе належним чином — не працюють. Дитина може пообіцяти, але наступного разу все повториться так само.
3. Часова затримка.
Це коли батько дав інструкцію і чекає, що дитина самоорганізується і виконає вимогу. Але за цей час дитина встигає продемонструвати небажану поведінку.
3. Позитивні та негативні підкріплення небажаної поведінки (НП)
Що таке небажана поведінка при СДУГ і як вона закріплюється?
Это то, что появляется на фоне, когда пошло НП. А на фоне нежелательного поведения появляются мамины повторные просьбы, и снова требования, крики и ультиматумы все это закрепляет НП. Хочу обратить внимание, что положительные подкрепления (плюс) не хорошие, это значит, что возникло на фоне, когда шло НП. Отрицательное подкрепление (минус) это не что-то плохое, это значит то, что ушло из среды, когда происходило НП. То есть что исчезло. Как правило исчезает требование. Проще говоря на фоне, когда уже пошло нежелательное поведение, то все воспитательные моменты неуместны и действуют во вред. Отрицательные — когда из среды уходит требование.
Пам’ятаємо, що просто так дитина нічого робити не буде — завжди у всього є своя мета. У дитини з СДУГ може бути чотири основні функції (цілі) поведінки:
- доступ до бажаного;
- привернення уваги;
- уникнення вимог,
- самостимулятивна поведінка (власне РАС).
Разберёмся с этим. Например, родитель дал требование: «Собери игрушки». И дал временную задержку после требования (стоит, ждёт выполнения, или ушёл на кухню) фоном идёт НП. Родитель приходит, ничего не сделано по требованию.
Цель поведения — избегание требований, он не присвоил себе цель заданную извне, фон — нежелательное поведение, а что появилось на фоне? Все родительские нотации, уговоры, шлёпки, угол, ультиматумы, всего этого не было, оно появилось на фоне НП. Это то что появилось, это тот плюс, это будет в последствии закреплять ещё больше НП.
Найцінніше для батька — це увага, і він надає її саме на фоні небажаної поведінки.
Негативне підкріплення НП — колись зникає з середовища. Це коли батьки втомилися кричати та кажуть: «Сам приберу», або «Добре потім прибереш немає часу вже»! Чудово!
Із середи пішла вимога! Він завжди так робитиме.
4. Керівний контроль віддано дитині
Під ситуацією, над дорослими. Підкірка розгальмована, всі бажання біжать попереду дитини, а лобова кора не стримує порив. У такій ситуації дитина керує дорослими, диктуючи свої правила, і вони змушені підлаштовуватись під нього, щоб згладити гострі кути небажаної поведінки (НП).
5. Покарання
Це безсилля і безпорадність батька чи матері, які вже не можуть вплинути на небажану поведінку. Вони не знають, що робити. Постійно закликають до відповідальності, до зрілості кори головного мозку: до самоорганізації, контролю, терпіння та вміння зупинитися. Але проблема в тому, що дитина з СДУГ щиро не розуміє, «чому не можна», демонструючи сльози відчаю і готова на все, аби тільки отримати бажане. Пам’ятаємо, що лобова кора у неї незріла для її віку.
Чому покарання не працюють у дітей із СДУГ?
З одного боку, у нас є розгальмована підкорка (бажання), незрілість кори: це нездатність стриматись, зупинитись, приймати критику, невміння дотримуватись меж між дитиною та дорослим. Така дитина може обзивати інших або звертатись на «ти». Незрілі емоційна та вольова сфери, лабільна нервова система: то плач, то крик, то сміх.
З іншого боку, (часто це проявляється у дітей, у яких СДУГ поєднується з РАС легкого спектра аутистичного синдрому), ми маємо нерозуміння соціального контексту ситуації: коли щось можна і доречно, а коли якась реакція недоречна, вона поза контекстом.
Виглядає це, наприклад, так: учитель може заборонити гратися в лего, бо його розкидали по всьому класу. Всі зрозуміли, урок почався. Дитина з СДУГ не розуміє, чому не можна, і починає вимагати під час уроку, звертаючись до вчителя на «ти» — межі відсутні. Незрілість емоційної та вольової сфери дає про себе знати, і дитина в розпачі нерозуміння може проявляти, наприклад, агресію чи протест, обізвати когось або розплакатися на уроці.
Коли поведінка виходить з-під контролю: як допомогти дитині з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю
Наш ребенок не розуміє і не відчуває соціальний контекст ситуації. Цей навик треба тренувати. Часто для корекції в такому випадку застосовують групову поведінкову терапію та навчання батьків. Вчаться відпрацьовувати навички: бачити ситуацію буквально і конкретно, навчатися програвати, сприймати критику, розуміти правила. Це відбувається безпосередньо в середовищі, у групі зі сверстниками.
Батьки помиляються, коли думають, що з віком, коли відбудеться стрибок розвитку лобних часток мозку у 10-12 років, дитина виправиться. Але за цей час закріплюється патологічна форма реакції — протест і агресія стають звичкою, перетворюються на рису характеру, на патологію особистості — «нажиту психопатію». Поведінку потрібно формувати, підхід має бути іншим: ми маємо навчити дитину спокійно жити з вимогами, адекватно реагувати на критику та заборони за допомогою інструментів поведінкової терапії. На початкових етапах, коли формується поведінка, покарання застосовують дуже рідко.
Пам’ятаємо! Поєднання стимулів у парі: вимоги + спокійний настрій, а потім підкріплення бажаних реакцій. Ми не можемо змусити дитину, але можемо організувати середовище так, щоб вимоги сприймалися менш гостро. Це і є ключ до поступових змін у поведінці.
Якщо батьки не розуміють, як виховувати дитину з СДУГ, то конфлікти будуть постійними. І що найгірше — вони не покращують поведінку, а навпаки її погіршують через вторинні адаптаційні реакції протесту. Це негативізм, відмова, опозиційна поведінка, протест і істерики. Якщо не почати корекцію вчасно, такі закріплені патологічні форми реагування на вимоги стають нормою і призводять до патології характеру. Тут нема магії — або працюєш системно, або отримуєш зациклену проблему.
Корекція поведінки при СДУГ у Києві: що справді допомагає
Розібравшись зі самим синдромом і нашими неусвідомленими закріпленнями небажаної поведінки, постає питання — що з цим робити, як допомогти. А підхід до корекції СДУГ комплексний. Це і лікування, підібране лікарем, і корекція. Які методи корекції СДУГ у дітей застосовуються?
Один з методів це нейрокорекція Нейрокорекція — це сенсомоторні вправи, робота з тілом. Але, як я вже писала вище, повзання і кидання кульок не працюють із звичками. Дитина звикає вимагати своє, істерити та проявляти агресію до правил — це входить у звичку. Середовище закріплює таку поведінку, даючи дитині багато уваги своїми тривалими поясненнями — що, по суті, не працює. І провідним все ж таки методом є поведінкова психотерапія.
Специалист должен иметь подготовку в русле АВА-терапии для маленьких, а также когнитивно-поведенческой психотерапии для речевых школьников. В основе данного метода лежит учение І. П. Павлова про умовні рефлекси та теорію навчання. Цей метод є провідним, саме він допоможе загасити небажану поведінку та закріпити бажані форми реагування. Поєднання стимулів у парі: вимоги на гарному настрої. Щоб самі вимоги і місця, пов’язані з ними, наприклад школа, не стали для дитини «лобним місцем» — місцем, де «карають».
Поведенческая терапія при СДУГ: як працює метод
Поведінкова терапія працює з істериками, негативізмом і протестом, що опозиційно викликає поведінкою. В арсеналі у спеціаліста є інструменти корекції та їх чимало. Залежно від функції поведінки - цілей поведінки дитини фахівець вибирає інструменти корекції та навчає батька як гасити небажану поведінку, усунути уникнення вимог, підкріплювати бажану поведінку, навчає використовувати підказки, а також як організовувати середовище таким чином, щоб дитина сама того не відаючи починала вести себе по-іншому.
Що включає корекція поведінки при СДУГ: підхід центру «Behavior»
Що включає корекція? це комплексний підхід. Лікування психіатра, але не завжди. Треба навчити батьків як гасити істерики, нормально і спокійно захищати словами свої межі та інше, для цього навчити батьків технікам когнітивно-поведінкової терапії. Вони будуть застосовувати їх у побуті. Гасити старі звички вибухати і ставити терпіння та волю.
Обязательны тренинги по поведению, где родитель может в них активно участвовать. Мы заводим тетрадь с секретиками и их же активно проигрываем в тройке (родитель, ребенок и психолог). Вначале тренинга включены всегда нейрокоррекционные упражнения, но вся остальная часть — это тренинг понимания социального контекста ситуации: спокойно внутри «жить» с правилами, понимание понятия «не в контексте сказал, либо сделал», понимание себя среди других, умению дружить и другие дефициты. В центре «Behavior» возможны и онлайн тренинги в присутствии родителя.
Консультація у Києві та онлайн: індивідуальний підхід для вашої дитини
Маю великий досвід роботи з гіперактивними дітьми у постановці нової поведінки. Навчаю батьків методам корекції поведінки. Рада бути корисною!
Ukrainian 
Russian
Здравствуйте, очень познавательная статья. Не думаю что мой ребёнок, дочь 11 лет гиперактивна, но в описании поведения поражающее сходство…на данном этапе мы с мужем зашли в тупик, рассчитывая на осознанность, организованность и понимание установленных правил нашей дочери, но к большому сожалению видим только непринятие, бунт, нежелание учиться, нежелание организовывается и самостоятельно принимать решения.. Каждый день похож на предыдущий, скандал, разговоры, доводы, объяснения и всё в пустую, дошло до применения ремня, а это тупик, путь в никуда. Понимаем о недопустимости, а что и как изменить ситуацию не знаем.
Нужна помощь!