ОКР Обсесивно-компульсивний розлад. Причини, прояви, корекція. Київ

Як формується ОКР: тривога, ритуал і підкріплення

Нав'язливості - це не просто звичка, а стійкий нейрофізіологічний патерн, підкріплений страхом. За аналогією з умовним рефлексом Павлова, страх стає "значущим стимулом", а нав'язливі дії та думки - підкріплюючим фактором.

ОКР формується за типом патологічного умовного рефлексу. Страх (як емоційно значущий стимул) запускає ритуал — дію, яка тимчасово полегшує стан. Мозок запам’ятовує цей зв’язок і щоразу підкріплює його при повторенні.

Багато клієнтів у Києві зазначають, що вперше помічають симптоми ОКР під час стресових періодів життя.

Біологічна основа ОКР: роль серотоніну та адреналіну в запуску нав’язливих думок.

Серотонін є провідником нервового імпульсу між нервовими клітинами, і якщо його недостатньо, відбувається, дуже спрощено кажучи, «коротке замикання», що проявляється у різного роду зацикленості. Як це відбувається (спрощено). Думка запускає викид адреналіну, який, у свою чергу, подає сигнал до вегетативної нервової системи, що контролює роботу внутрішніх органів і забезпечує взаємодію між психікою та тілом. Вона складається з симпатичного та парасимпатичного відділів, які є антагоністами (мають протилежну дію): якщо активується один, інший вимикається.

Що відбувається в тілі: симпатична нервова система та фізіологія страху

Симпатичний відділ вегетативної нервової системи відповідає за активацію всіх органів і систем, наприклад, якщо стрес, тривога, то судини звужуються, щоб накачати м’язи поживними речовинами, частота серцевих скорочень збільшується, артеріальний тиск піднімається, дихання стає поверхневим, частим.

І навпаки, коли немає небезпеки, навколо спокійно, активується парасимпатичний відділ, який відповідає за спокій і розслаблення. Це повна протилежність симпатичному відділу: він розширює судини, уповільнює частоту серцебиття.

І ось маємо зв’язку: ДУМКА — запускає по адреналіновому ланцюгу симпатичний відділ ВНС — далі ВІДЧУТТЯ НАПРУЖЕННЯ, що реалізується у вигляді нав’язливостей і формування звички.

Як думка запускає ритуал через тривогу

Друга проблема в тому, що через ці біологічні причини у людини закріплюється звичка завжди через ритуали або «мислену жуйку» гасити тривожність. Мозок працює за принципом динамічного стереотипу — звички. Наприклад, якщо моя дія допомогла і знизила тривожність, це стає позитивним підкріпленням. З’являється думка-тригер «А раптом», яка часто автоматична, і ми навіть можемо не відслідкувати, про що саме вона, частіше помічаємо вже відчуття тривожності та страху.

Автоматична думка запускає фон тривоги та страху. Фон страху — як вогнище. На цьому тлі з’являються позитивні та негативні підкріплення у вигляді нав’язливих сумнівів. Тривога — це як вогнище, а ритуали й зациклені думки — як дрова, що підтримують його горіння.

Давайте розберемося з цими підкріпленнями.

Механізми позитивного і негативного підкріплення при ОКР

Нав'язлива думка або ритуал з'являється разом з тривогою. Виконуючи ритуал, людина отримує тимчасове полегшення, і мозок фіксує цю зв'язку як «ефективну».

Позитивні підкріплення — «плюс» не означає хороші, це те, що виникає в парі одночасно на фоні страху і тривоги. Це поєднання стимулів у парі.

Позитивні підкріплення. Якими вони є? Що з’являється? Що це за поєднання стимулів у парі?

Візьмемо в приклад умовний рефлекс за Павловим, який виробили у собаки на нейтральний стимул — дзвінок, поєднуючи його одночасно відразу з мясом. У собаки два стимули поєднуються в пару, один несе значущу функцію — їжа, а інший нейтральний дзвінок. Дзвінок — нейтральний стимул, підкріплений значущим — мясом.

Зазначимо, м'ясо давали відразу після дзвіночка, а не через 5 хвилин. Реакція - виділення слини на нейтральний стимул - дзвіночок, який став умовним стимулом, і виділення слини відбувається без їжі. Дзвіночок стає таким же приємним, як їжа, несе той самий зміст.

У людини той самий умовний рефлекс. Переведемо цей механізм формування умовного рефлексу на людину.

Перший емоційно заряджений стимул - це страх. Страх - це емоційно значущий сигнал, і те, що з'являється на його фоні, буде позитивним підкріпленням (другим стимулом) і надалі викликатиме ту ж саму реакцію. А що ж конкретно з'являється на його фоні? (другий стимул).

• Мислене жування. Чи правильно я зробив? Сказав? Поступив? Запитав? А може, треба було зробити по-іншому? З'являються думки - сумніви, провокатори. А якщо б я зробив по-іншому, чи треба переделати, щоб усе було добре? І точно треба переделати. Нав'язливі діалоги всередині голови.
• Ритуали, які "знижують" тривожність.

У практиці психологів у Києві спостерігаються випадки, коли позитивне підкріплення закріплюється всього за кілька повторень.

Негативні підкріплення на фоні страху

Тривога зникає після ритуалу - це також фіксується мозком як "успіх". Але насправді - це уникнення, яке лише посилює ОКР.

У Києві часто зустрічаються пацієнти, які роками борються з тривожністю через уникнення, не розуміючи справжні механізми розладу.

Негативні - "мінус" не означає погане. Це те, що зникає. Як правило, зникають тривога і страх, що гасить думку-тригер. Здається, людині стає легше, але підводний камінь у тому, що це по суті уникнення, втеча. Сам спосіб, ірраціональний, не має сенсу (постукати, перевісити кілька разів пальто тощо). Цей спосіб не вирішує проблему. Зазвичай зникає те, що викликало напруження.

Зникає тривожність і страх. Завдяки мисленому жуванню або ритуалам. Настає довгоочікуване заспокоєння. Зникає страх і тривога, а разом з ними й думка-тригер "а раптом". Але тільки на деякий час!

Закріпилася реакція уникання своїх думок "а раптом" на фоні страху і тривоги за допомогою позитивних і негативних підкріплень.

Таким чином, формується патологічне коло, яке закріплюється через повтори.