Аутизм, що це? Розбираємо. Київ

Дата публікаціі: 2020-01-08

Підтримую всіх, хто цікавиться й хоче розібратися, що таке аутизм. Якщо ви хочете зрозуміти, що це за розлад, як він проявляється, які причини та які перспективи у дітей із діагнозом аутизм — ви за правильною адресою. Багатьох плутають поняття аутизм і РАС, а також те, що таке атиповий аутизм. Про все це — докладно тут і зараз! Особливо якщо ви шукаєте допомогу або діагностику в Києві.

Згідно з МКХ міжнародної класифікації хвороб Аутизм — це порушення реципрокної взаємодії, тобто здатності до взаємного спілкування. Реципрокний означає поетапну, взаємну взаємодію: ти мені — я тобі. Йдеться про навички ініціювати та підтримувати соціальний контакт. Ключове слово — ініціювати, а вже потім — підтримувати контакт.

Як проявляється аутизм у дитини?

Аутизм – це порушення, яке найчастіше проявляється соціальною дезадаптацією. Проблема встановлення соціальних контактів, контактів із оточуючими:

• коммуникация (диалог, речь);
• взаємодія (гра, контекст ситуації);
• поведінка.

Комунікативні порушення при аутизмі

Аутизм — це порушення, яке найчастіше помітне в проявах комунікації.

Ознаки аутизму:

• відсутність вказівного жесту;
• уникання зорового контакту;
• неможливість ініціювати та підтримувати спілкування;
• ехолалія, вокалізація;
• мова поза контекстом — «говорить сам із собою» або на незрозумілі теми.

Перше, що впадає в око — це відсутність вказівного жесту. На корекційних заняттях у Києві ми навчаємо цьому крок за кроком. Вказівний жест передує появі мови, коли дитина використовує невербальні способи спілкування і стикається з труднощами у вираженні своїх потреб. Звідси часті істерики. Якщо мова є, то дитина говорить тоді, коли хоче; можуть бути уривки фраз з мультиків або англійські слова поза контекстом запитання.

Іноді дитина постійно повертається до однієї і тієї ж теми або повторює одні й ті самі слова, речення. Це може свідчити про застрягання, зацикленість (стереотипії). Наприклад, застрягання на лепетанні, що заважає повноцінному розвитку мови. Або дитина говорить своєю «пташиною мовою» чи поза контекстом соціальної ситуації, її мова не спрямована на комунікацію. Це може бути скандована мова, вокалізація, ехолалія.

Неможливість ініціювати та підтримувати спілкування — це важливий аспект, про який говорилося раніше. Неможливість ініціювати комунікацію є ключовим моментом. Також важливим є підтримка діалогу в контексті ситуації. Сюди можна віднести постійну тягу говорити лише на свою тему, яка не відповідає контексту. Наприклад, ви задаєте питання, а в відповіді чуєте: «А ти знаєш, скільки важить сонце?»

Порушення взаємодії при аутизмі

• Діти з аутизмом можуть не реагувати на своє ім’я при збереженому слуху (це ніби сигнал: «я не хочу з тобою взаємодіяти»).
• Порушення гри: уникає інших дітей, не хоче гратися або хоче, але не розуміє соціального контексту гри, підходить, але не знає як поводитись. Наприклад, штовхнув — і вважає це грою.
• Не розуміє контексту соціальної ситуації: чому він образився або що таке обман, біжить за тим, хто образив, і просить продовжити гру.
• Нерозуміння і неприйняття суспільних норм і правил: навіщо мені стояти в черзі і чекати, для чого це? Що таке черга? Відчуваєте різницю? Для них черга — безглузде явище. Вони буквально не сприймають суспільні норми. Нормотиповій дитині навіть не треба пояснювати, що таке черга — вона інтуїтивно розуміє це, просто розуміє.

Порушення поведінки при аутизмі

Порушення тріади: сон, їжа, туалет.

Ці функції часто першими виходять з рівноваги у дітей з порушеннями розвитку.

• Сон може бути поверхневим, тривожним, з труднощами засинання та частими пробудженнями. Деякі діти сплять дуже мало і при цьому не виглядають втомленими, інші — сплять надмірно, але сон не відновлює сили.
• Харчування стає вибірковим: дитина відмовляється від певних текстур, запахів, кольорів чи температур їжі. Іноді їсть лише одну й ту саму їжу, і будь-які спроби урізноманітнити раціон викликають протест.
• Гігієнічні навички (туалет) формуються з труднощами: можливі як затримки в привченні до горщика, так і опір будь-яким діям, пов’язаним із тілесним контролем. Також можуть спостерігатися труднощі з усвідомленням сигналів тіла: дитина не помічає позивів або, навпаки, реагує на них з тривожністю.

Повторювана поведінка та її вплив на повсякденну активність дитини

Поведінка стає стереотипною, одноманітною. Одна й та сама гра, зацикленість, той самий шлях, можливо, з тим самим родичем. Немає гри «понапрасну». Вирівнювання іграшок у ряд, перегортання книжок — і неважливо, що саме перегортати. Спроби батьків внести усвідомлений ігровий момент викликають лише протест. Іноді дитина маніпулює іграшками чи дрібними неігровими предметами без різниці чим. Діти грають за одним і тим самим сценарієм, будують ряди, маніпулюють предметами без функціонального сенсу.

На жаль, повторюване поведінка має таку властивість, як самопосилення, і поступово може заповнювати весь часпровід дитини. Якщо від таких дій дитина отримує сенсорне задоволення, то відволікти її стає дуже важко. Це пов'язано з тим, що, будучи соціально некомпетентною і не отримуючи задоволення від соціальних контактів, дитина викликає у себе сенсорні відчуття, які з часом набувають у неї високої мотиваційної значущості і схильності до повторення.

Наявність стійких повторюваних звичок — перешкода для навчання. Це стереотипні форми руху: розгойдування, біг по колу, «крила», потряхування, покачування.

Порушення обробки сенсорних сигналів

Зір, слух, нюх, тіло.

У нас 3 види чутливості:

• тактильна (що я відчуваю),
• вестибулярна,
• Пропріоцептивна (відчуття положення власного тіла у просторі).

Ось так — усі ці 3 види чутливості перебувають у дисбалансі, і саме з цим ми працюємо на нейропсихологічних заняттях у Києві. Дисбаланс може бути у вигляді гіперчутливості, гіпочутливості або змішаним.

Наприклад, дитина може закривати вуха від гучного звуку або навпаки підходити до колонки і слухати дуже близько. Або ж буває змішаний варіант — десь гіперчутливість, десь гіпочутливість. При гіперчутливості дитина уникає подразників, а при гіпочутливості — не може насититися відчуттями. А іноді буває все змішано.

• Порушення обробки тілесного каналу

  Зажимаються між диваном, щоб відчути стискання, відчути себе.

• Порушення вестибулярного каналу

  Постійні обертання, біг по колу.

• Нюх

  Постійне прагнення все нюхати, абсолютно все.

• Вибірковість у їжі

Види аутизму

Ранній дитячий аутизм (аутизм Каннера)

Якщо порушення проявляються до 3 років (часто критерій аутистичного регресу — близько 1,5 року) або з народження.

Атиповий аутизм

Прояви після трьох років. Часто не в повній формі.

Розрізняють:

• За набором симптомів (повний або частковий), Ось приблизно так: є деякі симптоми — вибірковість у їжі, постійне нюхання всього підряд, крутиться, ніби метелик, не розуміє контексту та правил, веде діалог не в темі, зривається у монолог на свої теми, що виглядає дивно. Над дитиною сміються, вважають дурною, хоча вона — відмінниця в школі. Дитина дивиться в очі, легко йде на контакт. У чому ж суть? Це атиповий аутизм — немає повного набору всіх симптомів за трьома напрямками порушень. Виглядає, що щось є, але повного комплекту симптомів, як у класичному аутизмі, немає.
• За рівнем інтелекту буває (від розумової відсталості до синдрому Аспергера), інтелект може бути дуже високим — Аспергер. с очень хорошо развитой речью, как правило. Либо интеллект снижен —  ЗПР. Это самая большая группа, сюда входят генетические формы умственной отсталости с аутистическим проявлением.
• коморбідні розлади, поєднані з РАС. Наприклад, РДУГ (синдром дефіциту уваги з гіперактивністю). Буває на фоні зниженого або, навпаки, дуже високого інтелекту.

У Києві діагностика допомагає визначити тип РАС і побудувати індивідуальний план корекції.

Чи можна бути успішним при аутизмі? Прогноз

Все залежить від рівня інтелекту. Аутизм не прогресує. Навички соціальної взаємодії можна напрацьовувати. Можлива регредієнтна динаміка — покращення стану при якісній корекції. При спеціальних заняттях по корекції аутизму. Дуже хороший прогноз при високофункціональному аутизмі.

Ловаас (Ivar Lovaas)Один із основоположників прикладного аналізу поведінки ABA терапії, провів знакове дослідження у 1987 році. У своїх дослідженнях довів, що інтенсивна ABA терапія здатна значно підвищити рівень адаптивних навичок у дітей з високофункціональним аутизмом, дозволяючи їм у окремих випадках досягати показників норми.

Він продемонстрував, що інтенсивна поведінкова терапія (до 40 годин на тиждень) протягом кількох років може значно покращити когнітивні, мовні та соціальні навички дітей з аутизмом. У його дослідженні близько 47% дітей, які отримували інтенсивну терапію, до шкільного віку досягли рівня, порівнянного з їхніми типовими однолітками.

Важливо зазначити, що такі результати частіше спостерігаються у дітей з високофункціональним аутизмом, які мають вищий рівень інтелекту та початкову мовленнєву базу.

Характерні загальні симптоми аутизму

Не у всіх, пам'ятаємо про атиповий аутизм.